Інклюзивне навчання

Головна » Інклюзивне навчання

Умови доступності закладу

для дітей з особливими освітніми потребами

 

Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами у 2024/2025 навчальному році 

 

Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами

 

Постанова про затвердження порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти 

 

  

У Ліцеї №3 створено такі умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами: наявна ресурсна кімната для інклюзивного навчання; встановлено пандус; створено 4 інклюзивні класи: початкова школа - 2 класи, середня школа - 2 класи; замінено вхідні дверні блоки та встановлено кнопку виклику для дітей з особливими освітніми потребами. 

 

 

 

 

 

 

 

Міністерство освіти і науки України надає методичні рекомендації щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами в закладах загальної середньої освіти у 2021/2022 навчальному році. Про це йдеться в листі МОН. 

У межах реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 366-р, пріоритетними завданнями залишаються створення рівних можливостей та вільного доступу до освіти, задоволення особливих освітніх потреб усіх учасників освітнього процесу, створення інклюзивного освітнього середовища.

Необхідними умовами формування інклюзивного середовища в закладах загальної середньої освіти є подолання соціальних та психологічних бар’єрів, впровадження педагогіки партнерства, створення універсального дизайну та розумних пристосувань у закладах освіти в межах безбар’єрного фізичного простору.

Крім того, визначено перелік основних елементів забезпечення архітектурної доступності та умов для організації інклюзивного навчання в закладі освіти:

  • доступність прилеглої території до будівлі закладу освіти (шляхи руху, зона паркування транспорту); 
  • безбар'єрний вхід (входи, виходи, сходи, пандуси); 
  • безперешкодний рух у приміщеннях (коридори, ліфти, підйомники, позначення, піктограми) доступність до дверних і відкритих прорізів; пристосування приміщень (шляхів руху, загальних і санітарних приміщень, рекреаційних зон).

Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним державними стандартами результатів навчання, є освітня програма закладу загальної середньої освіти.

Зокрема, у спеціальних закладах освіти (спеціальних школах), навчально-реабілітаційних центрах (далі – НРЦ) з 1 вересня 2018 року запроваджено поетапне введення в дію нових освітніх програм, розроблених відповідно до Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87.

У 2021/2022 навчальному році учні спеціальних закладів освіти відповідно до особливостей навчально-пізнавальної діяльності навчаються за відповідними типовими освітніми програмами, що вказано в листі.

Переліки навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих МОН для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2021/2022 навчальному році, наведено в листі МОН від 09.08.2021 № 1/9-404 та розміщено на вебсайті Інституту модернізації змісту освіти за покликанням.

Особливу увагу МОН приділяє забезпеченню права кожної дитини з особливими освітніми потребами на освіту, під час вивчення документів про зміну типу спеціального закладу відповідно до частини другої статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Погодження відповідних проєктів рішень засновників відбувається після наявної інформації про зарахування кожної дитини з особливими освітніми потребами до іншого закладу освіти, доступності закладу освіти для дітей з особливими освітніми потребами, створених умов для навчання та реабілітації (наявність корекційних педагогів, соціальних та медичних послуг, підвезення тощо), а також працевлаштування працівників закладу загальної середньої освіти. 

Віднедавна до нормативно-правових актів щодо діяльності інклюзивно-ресурсних центрів внесено зміни. Зокрема, усунуто норму щодо нижньої межі віку дитини для проведення комплексної оцінки потреб (наразі до інклюзивно-ресурсних центрів батьки  можуть звертатися від народження дитини, а не з 2 років, як було раніше) та визначено основні завдання інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ):

  • проведення комплексної оцінки, у тому числі повторної, та здійснення системного кваліфікованого супроводу осіб у разі встановлення у них особливих освітніх потреб;
  • надання рекомендацій закладам освіти щодо розроблення індивідуальної програми розвитку особи;
  • забезпечення участі педагогічних працівників ІРЦ в діяльності команди психолого-педагогічного супроводу особи з ООП;
  • надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових та інших послуг дітям з ООП (дітям раннього та дошкільного віку, які не відвідують заклади дошкільної освіти, дітям, які здобувають освіту у формі педагогічного патронажу);
  • визначення потреби в асистенті учня та/або супроводі дитини з ООП в інклюзивному класі (групі) тощо;
  • оновлено підходи до визначення особливих освітніх потреб та затверджено категорії (типи) особливих освітніх потреб (труднощів).

За результатами проведеної фахівцями ІРЦ комплексної оцінки визначається

наявність чи відсутність у дитини особливих освітніх потреб та в разі їх наявності вказується категорія(ї) (тип(и)) особливих освітніх потреб (труднощів), напрями підтримки особи з ООП в освітньому процесі, рекомендації, створення належних умов для навчання, термін повторної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи тощо. 

Усі діти інклюзивних класів, у т.ч. діти з ООП, навчаються за освітньою програмою закладу освіти, при цьому для дітей з ООП передбачено доповнення освітньої програми корекційно-розвитковим складником. Програми для спеціальних закладів освіти можуть бути лише ресурсом для адаптації та/або модифікації освітньої програми до потреб дітей з особливими освітніми потребами.

МОН звертає особливу увагу на якість складання індивідуальної програми розвитку дитини, мета якої – забезпечення індивідуалізації освітнього процесу конкретної дитини шляхом адаптації та/або модифікації навчального матеріалу, створення відповідного освітнього середовища, методів навчання тощо. 

У листі Міністерства наголошується, що в організації інклюзивного навчання важливою є співпраця всіх учасників освітнього процесу, а також чіткий розподіл ролей і обов’язків, зокрема між вчителем та асистентом вчителя. (Детальніше із завданнями та функціями асистента вчителя можна ознайомитись у листі МОН від 31.08.2020 №1/9-495).

У разі встановлення рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій «червоного» рівня епідемічної небезпеки надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами може здійснюватися шляхом використання дистанційних технологій. Проведення таких занять здійснюється за наказом керівника закладу та погодженням одним з батьків. 

При цьому графік проведення корекційно-розвиткових занять із використанням технологій дистанційного навчання затверджується керівником закладу освіти.

 

 

Інклюзивне навчання (англ. inclusive education) — навчання учнів або студентів із особливими потребами вводячи їх до загального освітнього середовища за місцем їхнього проживання. Інклюзивне навчання розглядається як альтернатива інтернатній системі (коли дітей з особливими потребами утримують та навчають окремо від інших дітей) та навчанню вдома.

Переваги інклюзивного навчання у навчально-виховному процесі школи

Інклюзивне навчання — це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей" (Концепція розвитку інклюзивної освіти. Наказ МОН від 01.10.2010 № 912). З метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти інклюзивні освітні заклади повинні адаптувати навчальні програми та плани, методи та форми навчання, використання існуючих ресурсів, партнерство з громадою до індивідуальних потреб дітей з особливими освітніми потребами. Інклюзивне навчання — це система освітніх послуг, що базується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, яка передбачає навчання в умовах загальноосвітнього закладу. З метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти інклюзивні освітні заклади повинні адаптувати навчальні програми та плани, методи та форми навчання, використання існуючих ресурсів, партнерство з громадою до індивідуальних потреб дітей з особливими освітніми потребами. Інклюзивна освіта — це процес, у якому школа намагається відповідати на потреби усіх учнів, вносячи необхідні зміни до навчальної програми та ресурсів, щоб забезпечити рівність можливостей. Запровадження інклюзії у сфері освіти передбачає розроблення й запровадження широкого спектру навчальних стратегій для більш гнучкого реагування на розмаїття потреб учнів. Основою концепції інклюзивної освіти є принципи, що всі діти, незважаючи на різне культурне й соціальне походження та різні рівні навчальних можливостей, повинні мати однакові можливості у навчанні в усіх типах закладів освіти. Отже, ідеологія інклюзивної освіти спрямована на надання кожній дитині, всім відособленим і вразливим групам можливостей для результативного навчання. Інклюзивна освіта є підходом, який допомагає адаптувати освітню програму та навчальне середовище до потреб учнів, які відрізняються своїми навчальними можливостями.

Концепції інклюзивної освіти

Інклюзивне навчання — це система освітніх послуг, що базується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, яка передбачає навчання в умовах загальноосвітнього закладу. З метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти інклюзивні освітні заклади повинні адаптувати навчальні програми та плани, методи та форми навчання, використання існуючих ресурсів, партнерство з громадою до індивідуальних потреб дітей з особливими освітніми потребами. Інклюзивна освіта — це процес, у якому школа намагається відповідати на потреби усіх учнів, вносячи необхідні зміни до навчальної програми та ресурсів, щоб забезпечити рівність можливостей. Запровадження інклюзії у сфері освіти передбачає розроблення й запровадження широкого спектру навчальних стратегій для більш гнучкого реагування на розмаїття потреб учнів.
Основою концепції інклюзивної освіти є принципи, що всі діти, незважаючи на різне культурне й соціальне походження та різні рівні навчальних можливостей, повинні мати однакові можливості у навчанні в усіх типах закладів освіти. Отже, ідеологія інклюзивної освіти спрямована на надання кожній дитині, всім відособленим і вразливим групам можливостей для результативного навчання. Інклюзивна освіта є підходом, який допомагає адаптувати освітню програму та навчальне середовище до потреб учнів, які відрізняються своїми навчальними можливостями.

Цінності інклюзивної освіти

  • Це визнання того, що всі діти можуть навчатися.
  • Це робота зі всіма дітьми, незалежно від їх віку, національності, мови, походження, особливостей розвитку.
  • Це вдосконалення освітніх структур, систем і методик для забезпечення потреб всіх дітей.
  • Це частина великої стратегії по створенню інклюзивного суспільства.
  • Це динамічний процес, який знаходиться постійно в розвитку.

Принципи інклюзивної освіти

  • Цінність людини не залежить від її здібностей і досягнень.
  • Кожна людина здатна відчувати і думати.
  • Кожна людина має право на спілкування і на те, щоб бути почутою.
  • Адаптація системи до потреб дитини, а не навпаки.
  • Справжня освіта може здійснюватися тільки в контексті реальних взаємостосунків.
  • Всі люди потребують підтримки і дружби ровесників.
  • Задоволення індивідуальних освітніх потреб кожної дитини.
  • Визнання спроможності до навчання кожної дитини та, відповідно, необхідність створення суспільством відповідних для цього умов.
  • Залучення батьків до навчального процесу дітей як рівноправних партнерів та перших вчителів своїх дітей.
  • Командний підхід у навчанні та вихованні дітей, що передбачає залучення педагогів, батьків та спеціалістів.
  • Складність завдань повинна відповідати здібностям дитини.
  • Рівний доступ до навчання у загальноосвітніх закладах та отримання якісної освіти кожною дитиною.
  • Подолання потенційних бар'єрів в навчанні.

Переваги інклюзивної освіти для дітей з особливими освітніми потребами

  • Завдяки цілеспрямованому спілкуванню з однолітками поліпшується когнітивний, моторний, мовний, соціальний та емоційний розвиток дітей.
  • Ровесники відіграють роль моделей для дітей з особливими освітніми потребами.
  • Оволодіння новими вміннями та навичками відбувається функціонально.
  • Навчання проводиться з орієнтацією на сильні якості, здібності та інтереси дітей.
  • У дітей є можливості для налагодження дружніх стосунків зі здоровими ровесниками й участі у громадському житті.

Переваги інклюзивної освіти для інших дітей

  • Діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей.
  • Діти вчаться налагоджувати й підтримувати дружні стосунки з людьми, які відрізняються від них.
  • Діти вчаться співробітництву.
  • Діти вчаться поводитися нестандартно, бути винахідливими, а також співчувати іншим.

Переваги інклюзивної освіти для педагогів та фахівців

  • Вчителі інклюзивних класів краще розуміють індивідуальні особливості учнів.
  • Вчителі оволодівають різноманітними педагогічними методиками, що дає їм змогу ефективно сприяти розвиткові дітей з урахуванням їхньої індивідуальності.
  • Спеціалісти (медики, педагоги спеціального профілю, інші фахівці) починають сприймати дітей більш цілісно, а також вчаться дивитися на життєві ситуації очима дітей.

Найбільш суттєві перешкоди впровадження інклюзивного навчання

  • Відсутність гнучкості фінансування.
  • Надто велику наповнюваність класу (кількість дітей більше 20).
  • Традиційний брак навчальних матеріалів, обладнання, технічних засобів навчання у загальноосвітніх закладах, а також (меншою мірою) непристосованість приміщень до особливих потреб дітей.
  • Брак спеціалістів та спеціальних послуг для дітей з особливими потребами, які навчаються в умовах загальноосвітнього закладу.

Таким чином така система освітніх послуг базується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, яка передбачає навчання в умовах загальноосвітнього закладу, з розвитком відповідного інклюзивного освітнього середовища[1]. Згідно з ЮНЕСКО — це «процес звернення і відповіді на різноманітні потреби учнів через забезпечення їхньої участі в навчанні, культурних заходах і житті громади та зменшення виключення в освіті та навчальному процесі».

Організація супроводу інклюзивного навчання

Для повноцінного залучення дітей з особливими потребами до навчального процесу і дитячого колективу їм потрібна певна додаткова допомога. Також кваліфікована допомога потрібна педагогам, у чиїх класах навчаються такі діти. Тому психолог, соціальний педагог або соціальний працівник, спеціальний/корекційний педагог, логопед, фізичний терапевт, а також усі працівники і структурні підрозділи навчального закладу мають працювати як одна команда, сприяючи вирішенню викликів, які можуть з'явитися. І.Луценко розглядає супровід інклюзивного навчання як цілісну діяльність, командну взаємодію, у якій вона виділяє три компоненти:

  • систематичне дослідження психолого-педагогічного стану та динаміки її психічного розвитку в процесі шкільного навчання;
  • створення умов для розвитку учнів та їх успішного навчання;
  • забезпечення сприятливого середовища, в тому числі усунення фізичних, організаційних та психологічних перешкод[2].

Видання в галузі інклюзивної освіти

  • Калініченко І.О. Дивитися і бачити: путівник для батьків дітей із порушеннями зору : навч.-метод. посіб. / [авт.-упор. І. О. Калініченко]. – Полтава : ПОІППО, 2016. – 86 с.
  • Реалізація оновленого змісту освіти дітей з особливими потребами: початкова ланка: Навч.-метод посібник / Н. Б. Адамюк, Л. Є. Андрусишина, О. О. Базилевська та ін., НАПН Інститут спеціальної педагогіки; за ред. В. В. Засенка, А. А. Колупаєвої, Н. О. Макарчук, В. І. Шинкаренко. — Київ, 2014. — 336с.
  • Серія навчальних матеріалів (тренінгові модулі) / за заг. ред. О. Красюкової-Еннз, Ю. Найди, М. Сварника, О. Софія. — Українськоканадський проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні» — К.: СПДФО Парашин І. С., 2011. — 248 с.
  • Українсько-канадський проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Украйні»: тренінгові модулі: «Соціальної політики». — К., 2011. — 132с.
  • Розвиток політики інклюзивних шкіл. Інтегроване планування послуг, їх надання тафінансування в Канаді: посібник / Дж. Блейз, Е. Чорнобой, Ш. Крокер, Е. Страт, О. Красюкова-Еннз. — К.: ПаливодаА. В., 2012. — 46 с.
  • Огляд ролі асистентів учителів у канадських школах. Досвід провінцій Манітоба, Нова Шотландія та Альберта: посібник / Е. Чорнобой, О. Красюкова-Еннз. — К.: Паливода А. В., 2012. — 32 с.
  • Інклюзивна освіта. Посібник для батьків: посібник / Анна Креста, Джоана Блейз, Ольга Красюкова-Еннз. — К., 2012. — 116 с.
  • Інвалідність та суспільство: навчально-методичний посібник / за заг. редакцією Байди Л. Ю., Красюкової-Еннс О. В.. / кол. авторів: Байда Л. Ю., Красюкова-Еннс О. В., Буров С. Ю., Азін В. О., Грибальський Я. В., Найда Ю. М. — К., 2012. — 216 с.
  • Українсько-канадський проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Украйні»: тренінгові модулі: "Вступ до питань «інвалідності». — К., 2011. — 132с.
  • Архітектурна доступність шкіл: навч.-метод. посіб. / за заг. ред. Байди Л. Ю., О. В. Красюкова-Еннс; колек. авторів: Азін В. О., Грибальський Я. В., Байда Л. Ю., Красикова-Еннс О. В. — К., 2012. — 88 с.
  • Особливі діти в закладі і соціальному середовищі: О. В. Гаврилов Навчальний посібник. — Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2009. — 308 с.
  • Інклюзивна освіта: стан і перспективи розвитку в Україні: Науково-методич. зб. до Всеукр. науково-практич. конференції в рамках реалізації проекту «Створення ресурсних центрів для батьків дітей з особливими освітніми потребами» за підтримки програми IBPP — TACIS Європейської комісії /За ред.: Засенка В. В.— докт. пед. наук, член-кор. АПН України, заст. дир-ра Ін-ту спец. педагогіки АПН України; Софій Н. З. — дир-ра Всеукр. фонду «Крок за кроком» / Всеукр. Фонд «Крок за кроком». — К.: ФО-П Придатченко П. М., 2007. — 180 с.
  • Інклюзивна школа: особливості організації та управління: Навчально-методичний посібник / Кол. авторів: Колупаєва А. А., Софій Н. З., Найда Ю. М. та ін. За заг. ред. Даниленко Л. І., — К.: 2007. — 128 с.
  • Елена Олейник. Разные возможности — равные права.— Родительский клуб, № 3(4), 2010.— С. 8-9.
  • Діти з особливими потребами у загальноосвітньому просторі: початкова ланка (за ред. В. І. Бондаря, В. В. Засенка). — К. : 2004. — 152 с.[недоступне посилання з червень 2019]
  • «Інклюзивна освіта для дітей з інвалідністю в Україні»
  • Електронний Канадсько-український журнал спеціальної педагогіки, розміщений на сайті Канадсько-української дослідної групи (CURT)

Посилання